Архів новин
«   »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
Сьогодні 222
Вчора 616
За цей тиждень 3880
За минулий тиждень 7757
За цей місяць 21868
За минулий місяць 403964
За весь час 6085886
Дотримуйся правил! Не дай COVID шансів!
Володимир Зеленський підписав закон щодо виходу України з Договору про узгоджену монопольну політику між державами – членами СНД
02 Жовтня 2020

На цьому наголосив т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура, виступаючи на 11-му Європейсько-українському енергетичному дні «Відновлення після кризи: Чи актуальна «Зелена» Угода для України?».

Як відомо, енергоємність ВВП України – втричі вища, ніж у Німеччині, і в середньому у 2 рази більша, ніж в ЄС. Інструментом для вирішення цієї проблеми є саме енергоефективність, яку потрібно розвивати абсолютно в усіх секторах (будівлях, промисловості, транспорті та ін.). 

«Енергоефективність безпосередньо впливає на активізацію економіки, її декарбонізацію та посилення конкурентоздатності, а також є ключовою складовою Європейського зеленого курсу. ТомуДерженергоефективностіспільно з Міненерго продовжує роботу над фундаментальними законодавчими актами та впровадженням цілої низки ініціатив з енергоефективності», -  наголосив К.Гура.

Так, під час виступу Костянтин Гура окреслив впроваджені кроки, які стимулювали залучення приватних інвестицій в енергоефективність та економіку країни  в цілому, зокрема:

- «Теплі кредити» - перша в Україні програма національного масштабу, яка дала реальну підтримку та стимул для понад 850 тис. родин, щоб інвестували близько 8,6 млрд грн в енергоощадні заходи та заощаджувати 20-40% і більше витрат на платіжках. Таку дієву програму потрібно продовжувати. Держенергоефективності за підтримки Міненерго розроблено та подано на розгляд Уряду відповідний проєкт рішення щодо дії програми у 2021 році.

- Енергосервісний механізм, співавтором якого було Агентство, дозволив укласти понад 500 ЕСКО-договорів вартістю більше 1,1 млрд грн, щоб модернізувати дитячі садки, школи, лікарні та інші бюджетні установи. Наразі розроблено законопроєкт, який дасть змогу зняти існуючі на сьогодні бар’єри для ЕСКО-закупівель. Очікується якнайскоріше погодження та прийняття законопроєкту.

- Розвивається ринок послуг із сертифікації енергоефективності будівель. Багато фахівців пройшли навчання та отримали понад 2200 атестатів, що свідчить про попит на послуги з сертифікації та обстеження інженерних систем будівель.Щомісяця енергоаудитори складають близько 200-300 сертифікатів. Вже видано більше 4700 сертифікатів будівель із різними класами енергоефективності та рекомендаціями щодо їхньої термомодернізації.

- Понад 220 місцевих органів влади впроваджують системи енергоменеджменту в бюджетній сфері.

- 1,3 млрд євро у рік – це кошти, зекономлені завдяки зменшенню споживання 7 млрд м3 газу населенням, бюджетними установами, підприємствами теплокомуненерго у 2019 році порівняно із 2014 роком. Цьому сприяло і поширення енергоефективних проєктів, і встановлення понад 2,4 ГВт потужностей, що генерують тепло із альтернативних джерел енергії.

- Більше 25 тис. родин, які інвестували понад 520 млн євро в сонячні панелі, тепер є менш енергозалежними та заощаджують на платіжках.

«Серед головних ініціатив, над якими зараз працює Держенергоефективності, - це розробка нової п’ятирічної цільової економічної програми з енергоефективності, яка буде охоплювати різні сектори економіки і передбачати державну підтримку для впровадження заходів з енергозбереження та використання відновлюваних джерел енергії», - підсумував К.Гура.

На важливості посилення розвитку сфери енергоефективності наголосили й інші учасники заходу. При цьому, представники UNIDO, GIZ, Європейського інвестиційного банку та інших організацій запевнили, що підтримують Україну у цій сфері і готові продовжувати співпрацю.  

Управління комунікації та зв’язків з громадськістю Держенергоефективності