Архів новин
«   »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
Сьогодні 8456
Вчора 7679
За цей тиждень 38751
За минулий тиждень 52886
За цей місяць 164747
За минулий місяць 247608
За весь час 3022094
13 Серпня 2019
Праця молоді регламентована статтями 187-200 Кодексу Законів про працю України.

1. Особливості працевлаштування

Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час. Згідно зі статтею 188 КЗпП України, не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. Як виняток, за письмовою згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматися на роботу особи, які досягли 15 років.

З неповнолітньою особою трудовий договір обов’язково укладається у письмовій формі. При оформленні трудового договору особа, повинна надати роботодавцю паспорт. Випробувальний термін під час прийому на роботу неповнолітньої особи не встановлюється (ст. 26 КЗпП).

Стаття 189 КЗпП України передбачає, що кожен суб’єкт господарювання повинен вести спеціальний облік неповнолітніх із зазначенням дати їх народження.

При прийнятті на роботу неповнолітня особа обов’язково повинна пройти медичний огляд і надати роботодавцю медичний висновок про відсутність протипоказань для участі в трудовій діяльності. У подальшому така особа повинна проходити кожного року обов’язковий профілактичний медичний огляд до досягнення 21-річного віку (ст. 191 КЗпП).

Для дітей, молодших 16 років, тривалість робочого часу обмежується відповідно до потреб їх розвитку та професійної підготовки. Час, витрачений дитиною за згодою роботодавця на професійну підготовку в межах встановленого законодавством робочого часу, зараховується як робочий час.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої законодавством для осіб відповідного віку.

При цьому заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).

2. Тривалість робочого часу

Статтею 208 КЗпП України передбачено, що для працівників, які навчаються без відриву від виробництва в середніх і професійно-технічних навчальних закладах, встановлюється скорочений робочий тиждень або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати у встановленому порядку.

• Від 14 до 15 років (учні, які працюють під час літніх канікул) – 24 год на тиждень.

• Від 15 до 16 років – 24 год на тиждень.

• Від 16 до 18 років – 36 год на тиждень.

3. Нормування праці

Згідно зі статтею 193 КЗпП України, для робітників віком до 18 років норми виробітку встановлюються, виходячи з норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, що не досягли 18 років. Водночас, для таких осіб можуть затверджуватися знижені норми виробітку. Ці норми затверджуються роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом.

Відповідно до статті 190 КЗпП України, забороняється залучення дітей до найгірших форм дитячої праці, участі у важких роботах і роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах та до праці понад встановлений законодавством скорочений робочий час.

До найгірших форм дитячої праці належить, зокрема, робота, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю дитини.

Також забороняється залучати осіб молодше 18 років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Крім того, забороняється залучати працівників молодше 18 років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні (ст. 192 КЗпП).

4. Надання відпусток

Статтями 75 КЗпП України та 6 Закону України «Про відпустки» регламентовано надання працівникам віком до 18 років надання щорічної основної відпустки тривалістю 31 календарний день у зручний для них час.

Так, щорічні відпустки працівникам віком до 18 років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на підприємстві, в установі, організації.

Забороняється ненадання щорічної відпустки особам віком до 18 років протягом робочого року та заміна неповнолітнім всіх видів відпусток грошовою компенсацією. Проте у разі звільнення таких осіб виплата грошової компенсації за невикористану ними частину відпустки здійснюється на загальних підставах.

5. Порядок звільнення

Звільнення працівників молодше 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. Звільнення без такого погодження є незаконним.

Крім того, звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без працевлаштування.

У разі коли виконання трудового договору неповнолітнім загрожує його здоров’ю або порушує його законні інтереси, батьки, усиновителі та піклувальники неповнолітнього, а також державні органи і службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю, мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі й строкового (ст. 199 КЗпП).


Олександр ІКОННІКОВ,
головний державний інспектор
відділу з питань додержання законодавства про працю,
зайнятість та інших нормативно-правових актів
Управління Держпраці у Вінницькій області