Архів новин
«   »
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
Сьогодні 112
Вчора 514
За цей тиждень 1036
За минулий тиждень 3318
За цей місяць 6558
За минулий місяць 16516
За весь час 617598
Це потужний внесок у нашу перемогу - Президент на відкритті виробничої лінії з виготовлення снарядів великих калібрів
04 Червня 2018

Літо — сезон не тільки відпусток, подорожей, велопрогулянок, свіжих фруктів та овочів. Це ще й пора сезонних і тимчасових робіт. Адже саме в літній період підприємства певних галузей економіки, наприклад, сільгоспники, «лісники», активізують свою діяльність і потребують додаткових робочих рук. Так, про сезонних і тимчасових працівників КЗпП згадує тільки один раз — у ст. 7, та й те, зазначаючи, що особливості правового регулювання праці таких працівників установлюються законодавством. А це означає, що з питань оформлення трудових відносин і оплати праці таких кадрів слід керуватися загальними нормами КЗпП, інших законів України і навіть нормативними актами радянського періоду, які згідно з постановою ВРУ від 12.09.91 р. № 1545-ХII продовжують діяти в частині, що не суперечить законодавству України.

Серед таких документів якраз є спеціальні, які описують особливості оформлення трудових відносин саме із сезонними і тимчасовими працівниками. Це:
Укази Президії ВР СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.74 р. № 310-IХ та «Про умови праці тимчасових робітників і службовців» від 24.09.74 р. № 311-IХ відповідно.

До цього переліку ще і Список сезонних робіт, затверджений уже в пострадянський час, — і ось перед нами повний набір «сезонно-тимчасового» законодавства. Від нього ми з вами далі й танцюватимемо.

Список сезонних робіт і сезонних галузей, затверджений постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278.

Сезонні роботи. Такими вважаються роботи, які через природні та кліматичні умови виконуються не весь рік, а протягом певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців (ст. 1 Указу № 310). При цьому до розряду сезонних потрапляють тільки роботи, що зазначені у Списку сезонних робіт.


Перелік сезонних галузей і робіт

 

1

2

3

№ з/п

Сезонні галузі

Сезонні роботи

1

2

3

1

Лісова промисловість і лісове господарство

Добування живиці, барасу і ялинкової сірки

Заготівля пньового осмолу

Заготівля лика

Лісокультурні роботи: підготовка ґрунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках

 

 

Лісозахисні і протипожежні роботи: боротьба зі шкідниками і хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів

Заготівля насіння

Збирання і переробка харчових продуктів лісу

Польові лісовпорядні роботи

2

Торф’яна промисловість

Болотно-підготовчі роботи

Добування, сушіння та збирання торфу

Ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових умовах

3

Сільське господарство

Робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, хмелярстві

Роботи на вирощуванні і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин

Робота на інкубаторно-птахівничих і міжгосподарських інкубаторних станціях

4

Переробні галузі промисловості

Робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції

Робота на підприємствах цукрової галузі промисловості

Первинне виноробство

5

Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку

Роботи, пов’язані із санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих в санаторно-курортних закладах і закладах відпочинку

6

Транспортно-дорожній комплекс

Авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах






















































Тобто сезонна робота — це робота, що:

1) передбачає виконання працівником своїх обов’язків саме в певний сезон;
2) значиться у Списку сезонних робіт.

Працівників, які працевлаштуються на відповідні посади для виконання сезонних робіт, традиційно називають сезонними працівниками. Відповідно працівників, які виконують такі «позаспискові» роботи, не можна вважати сезонними.

У вас є необхідність у праці працівників на нетривалий час (наприклад, офіціант, кухар чи прибиральник територій у літньому кафе)? Оформіть їх на тимчасову роботу.

Тимчасові роботи. Специфіку оформлення трудових відносин з тимчасовими працівниками визначає Указ № 311 Відповідно до нього тимчасовими працівниками і службовцями вважають робітників і службовців, яких прийняли на роботу на строк до 2 місяців, а для заміщення тимчасово відсутніх працівників, за якими зберігається їх місце роботи (посада), — до 4 місяців.

На відміну від сезонних робіт, спеціального списку тимчасових робіт не існує. Отже, тимчасових працівників можна приймати на будь-які види робіт. Зрозуміло, дотримуючись обмежень, передбачених КЗпП, наприклад, для неповнолітніх працівників чи вагітних жінок.

Ви прийняли працівника на строк, що перевищує 2 місяці (для заміщення тимчасово відсутніх працівників — 4 місяці)? Такого працівника не можна вважати тимчасовим. Укладіть з ним звичайний строковий трудовий договір (ч. 2 ст. 23 КЗпП). Норми Указу № 311 у такому разі не діють.

Зверніть увагу: тимчасові працівники можуть працювати і на сезонних роботах, наприклад, заміщаючи сезонних працівників, які хворіють. Але щодо них усе одно застосовуються норми «тимчасового» законодавства (ст. 12 Указу № 310).

Щоб усе було в ажурі, роботодавцю доцільно розробити внутрішній документ (положення, наказ, розділ колективного договору), що регламентує використання праці сезонних і тимчасових працівників. У ньому обов’язково слід перелічити види робіт, що є сезонними і тимчасовими, а також список сезонних професій, і перелік посад, на які можуть прийматися тимчасові працівники.

Укладення трудового договору

Договору, який укладають із сезонними і тимчасовими працівниками, властиві всі ознаки строкового трудового договору. Це підтверджує і Мінпраці в листі від 03.02.2003 р. № 06/2-4/13.

Нюанси таких трудових відносин регулюють ст. 23, п. 2 ст. 36, ст. 39 і 391 КЗпП.

Згідно зі ст. 23 КЗпП укласти строковий трудовий договір можна як на визначений строк, установлений за погодженням сторін, так і на час виконання певної роботи. Наприклад, з 1 червня 2016 року по 30 вересня 2016 року або на період переробки цукрового буряка і цукроваріння.

Якщо строк, на який прийнятий працівник, не зазначити в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу, вважатиметься, що він прийнятий на підприємство на невизначений строк

При укладенні трудового договору з працівником як на сезонні, так і на тимчасові роботи обов’язково попередьте його про тривалість і характер майбутніх трудових відносин (ст. 3 Указу № 310 і ст. 3 Указу № 311).

Трудовий договір із сезонним/тимчасовим працівником старше 18 років може бути укладено як в усній, так і в письмовій формі, а з неповнолітнім — тільки в письмовій формі (ч. 5 ст. 24 КЗпП).

При працевлаштуванні працівника ви маєте право вимагати від нього, зокрема:

1) паспорт або інший документ, що посвідчує особу;

2) реєстраційний номер облікової картки платника податку. Його не надають особи, які відмовилися від його отримання і мають відмітку в паспорті про те, що вони мають право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта;

3) трудову книжку. Її не надають особи, які збираються працювати на умовах сумісництва, і ті, хто вперше шукає роботу і не має трудової книжки;

4) документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), якщо він необхідний для допуску до виконання певної роботи;

5) документ про стан здоров’я (висновок попереднього медичного огляду), якщо його надання передбачене законодавством;

6) інші документи, вимагати які не забороняє ст. 25 КЗпП (наприклад, автобіографію, характеристики тощо).

У трудовому договорі з працівником можете встановити умови, що стосуються індивідуального режиму його роботи, матеріальної відповідальності, нерозголошення комерційної таємниці тощо.

Але не прописуйте в такому договорі зайвого.

Зокрема, не встановлюйте працівнику, якого приймаєте на сезонну/тимчасову роботу, строк випробування
Цього робити не можна — пряму заборону встановлено у ст. 26 КЗпП.

Оформляють укладення трудового договору наказом (розпорядженням) керівника про прийняття працівника на роботу. У ньому зазначають, що працівник прийнятий на сезонну/тимчасову роботу. З наказом (розпорядженням) працівника ознайомлюють під підпис.

Далі — черга за кадровиками. Вони формують особисту справу працівника, заповнюють на нього особисту картку і вносять запис про прийняття на роботу до його трудової книжки в загальному порядку (п. 2.14 Інструкції № 58).

Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці від 29.07.93 р. № 58.

Відомості про характер роботи (сезонна/тимчасова), а також про те, що трудовий договір у цьому випадку — строковий, до трудової книжки не вносять (див. лист Мінпраці від 29.05.2007 р. № 126/13/133-07).

Оплата праці

Працю сезонних і тимчасових працівників роботодавець оплачує відповідно до встановленої на підприємстві системи оплати праці без жодних особливостей, тобто точно так, як і працю постійних працівників.

Розмір тарифної ставки (окладу) сезонного працівника не може бути нижче встановленого законодавством рівня мінімальної зарплати.
Те саме стосується й відрядників. Тобто відрядні розцінки для «сезонників»/«тимчасовців» установлюють так, щоб при виконанні місячної норми оплата праці працівника становила не менше мінімальної зарплати.

Зарплата, нарахована сезонним/тимчасовим працівникам, як і зарплата постійних працівників підлягає:
— індексації;
— компенсації в разі затримки її виплати на один і більше календарних місяців.

Право на щорічну відпустку

Якщо строк дії трудового договору минає, а працівник не скористався своїм правом на відпустку — це не біда. За його бажанням можете:
— надати йому невикористану відпустку з подальшим звільненням (за винятком випадків звільнення за порушення трудової дисципліни). Підстава для надання такої відпустки — відповідна заява працівника. У цьому випадку дія строкового трудового договору подовжується до закінчення відпустки працівника (ст. 3 Закону про відпустки) або
— нарахувати та виплатити в день звільнення компенсацію за всі невикористані дні щорічної відпустки.
Суму відпускних або компенсації за невикористані дні щорічної відпустки визначайте відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 34, с. 27).
Інші види відпусток, установлені Законом про відпустки, надаються сезонним працівникам у загальному порядку.


Управління Держпраці у Вінницькій області